Віктор Гудим

Гудим Віктор Іванович (1 липня 1909, с. Пироги – 24 жовтня 1937) – поет. У 1931 році закінчив Київський інститут народної освіти. Працював піонервожатим, у редакціях київських газет і журналів, на кінофабриці. Із 1927 року був членом літературної організації «Молодняк», після її ліквідації перебував у спілці письменників України.

Друкувався у виданнях: «Молодий більшовик», «Літературна газета», «Глобус», «Комсомольці України», «Життя й Революція», «Студент Революції». Видав збірки поезій «Одкрито семафори» (1931), «Маршрути» (1932), «Слава» (1936), поему «Солдати п’ятирічки» (1931), збірку нарисів «На соціялістичних рейках» (1931).

У 1937 році був репресований і 24 жовтня 1937 року розстріляний.

Поезії Віктора Гудима на сайті «Проєкт Чураївна»:

• Баляда про сентиментального капітана, конкістадорів та прогрес
• Криниця
• Мати
• Недорід
• Обніжок
• Подол
• Трава
• Травень

Дивіться також:

• Цитати з віршів Віктора Гудима