Це у нас – Олег Головко

Де зірки з небес упали
В синь дніпровських вод?
Де, як Байда, люльку палить
Нафтовий завод?
Де спішить на берег кожен
З вудкою в руці?
Це, хай буде вам відомо, –
У Кременчуці.

Розквітай, радянський край! – Михайло Тихий

Квітнуть зорі рясно, рясно –
Сяє наш Радянський край.
Почуття в людей прекрасне:
Буде добрий урожай!

До комунізму ми йдемо – Ярослав Вечеренко

Якщо задуматись по праву
І запитати трударів:
– Хороші друзі, чим же славен
Сімдесят перший велет-рік?

Руїни театру на вулиці Гагаріна (Кременчук, 1971)

Зустріч з «Авророю» – Михайло Гура

Ленінград,
   Набережна.
      Я.
Хвилювання.
   Гордість,
      Мовчання.
Вона,
   як колись,
      під стягом стоїть
на вічнім,
   єдинім причалі.

Партію славлю – Михайло Тихий

На порозі двадцятого віку
Сонце правди Ілліч засвітив.
В боротьбі проти рабського гніту
Рідну Партію нашу створив.

Фонтан «Олені» (Кременчук, 1971)

Міськвиконком Кременчуцької Ради народних депутатів (1971)

Спасибі Партії, спасибі! – Михайло Тихий

Програму Партії читаєм,
І радість груді наповня:
Яку красу за виднокраєм
Розкрив нам зліт нового дня!

Чотири сторони світу – Борис Чіп

   Пахло землею, пахло чебрецем і воском… Руки матері, жовті, колись великі і міцні, а зараз висохлі й кістляві, лежали на грудях. Малому Йванкові було невтямки, чого це мама не встає, чого не хоче його приголубити? Чого в бабусі тремтять губи і падає з них безперервно: «Сиротиночка моя, сиротиночка…»?

В зимову пору – Володимир Губаренко

Снігом поля застилає,
Ходить мороз недарма,
Ковдрою річку вкриває
Вже чародійка-зима.

Три кити поезії – Борис Чіп

(огляд віршів)

   Хто захоплюється поезією, неодмінно пробує сам писати. Ті найперше зроджені слова, ті почуття тремкої любові, переживань, гіркоти і радощів хочуть влягтися у строгі корсети ямбів, хореїв, дактилів, а іноді і в розхристаний вільний-превільний верлібр.

Не страшні нам круті перевали і гори… – Ярослав Вечеренко

Не страшні нам круті перевали і гори.
На машинах ми в змозі весь світ обійти.

Робота – Ярослав Вечеренко

Своїми трудами гордися, людино,
Тобі ще багато відкрити удасться.
Встає над віками робота сумлінна
Найвищим критерієм нашого щастя.

Зима – Володимир Губаренко

Вже минув і місяць грудень,
Вітер кашляє: кахи!
«Ще морози люті будуть» -
Всі вдягають кожухи.

На орбіті золотій – Михайло Тихий

Білі килими іскристі
Стеле подихом зима.
Хвилювання урочисте
Край наш рідний обійма.

Я бачив КрАЗи в роботі… – Федір Гарін

Я бачив КрАЗи в роботі,
            Ними пройдено
Не менший, ніж до Місяця, шлях.
Бувало, 

      навантажені, 

            ледве ідуть,
В шини дебелі узуті,
Але доставляють 

      кременчуцьку руду
На пристань Дніпра – 

      Редути.