Три кити поезії – Борис Чіп

(огляд віршів)

   Хто захоплюється поезією, неодмінно пробує сам писати. Ті найперше зроджені слова, ті почуття тремкої любові, переживань, гіркоти і радощів хочуть влягтися у строгі корсети ямбів, хореїв, дактилів, а іноді і в розхристаний вільний-превільний верлібр.

Не страшні нам круті перевали і гори… – Ярослав Вечеренко

Не страшні нам круті перевали і гори.
На машинах ми в змозі весь світ обійти.

Робота – Ярослав Вечеренко

Своїми трудами гордися, людино,
Тобі ще багато відкрити удасться.
Встає над віками робота сумлінна
Найвищим критерієм нашого щастя.

Зима – Володимир Губаренко

Вже минув і місяць грудень,
Вітер кашляє: кахи!
«Ще морози люті будуть» -
Всі вдягають кожухи.

На орбіті золотій – Михайло Тихий

Білі килими іскристі
Стеле подихом зима.
Хвилювання урочисте
Край наш рідний обійма.

Я бачив КрАЗи в роботі… – Федір Гарін

Я бачив КрАЗи в роботі,
            Ними пройдено
Не менший, ніж до Місяця, шлях.
Бувало, 

      навантажені, 

            ледве ідуть,
В шини дебелі узуті,
Але доставляють 

      кременчуцьку руду
На пристань Дніпра – 

      Редути.