Олег Головко


Головко Олег Федотович (1 вересня 1940, с. Рахни-Собові, нині Рахни Гайсинського району Вінницької області — 10 червня 2016, Кременчук) – інженер-залізничник, поет, член Національної спілки письменників України (з 1974 року). Був учасником кременчуцької літературної спілки «Славутич». Писав українською та російською мовами, створював також вірші для дітей.

Закінчив Томський електромеханічний інститут залізничного транспорту в 1962 році. Більшу частину трудового шляху працював на Південній залізниці головним інженером Кременчуцької дистанції сигналізації та зв’язку, а в 1974–1979 роках очолював відділ сигналізації та зв’язку Дирекції будівництва БАМу в м. Тинда.

Творча спадщина

Автор поетичних збірок:
  • «Радио на сосне» (Томськ, 1963)
  • «Стежка до рідної хати» (Київ, 1968)
  • «Поїзди надії» (Київ, 1984)
  • «Струны тайги» (Харків, 1988)
  • «Йшла коза-дереза» (Київ, 1990)
  • «Пливе щука з Кременчука» (Харків, 1990)
  • «Гаптовані рушники» (Київ, 1990)
  • «Прощання з рідною хатою» (Кіровоград, 1991)
  • «Нерозумний песик» (Харків, 1992)
Співавтор колективних збірок:
  • «Над Томью-рекой» (1961)
  • «Мои друзья» (1963)
  • «Мчать крізь серце поїзди» (Київ, 1999)

Поезії Олега Головка на сайті «Проєкт Чураївна»:
Дивіться також:

Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописи (Atom)