Стежка – Іван Калениченко

Добрим учителям моїм

І однокласникам на спомин

Стежка моя від школи
Через роки біжить –
Зайчиком через поле,
В щедрі прибої жит.

Нитка мого дитинства
Слалася по війні –
І трудова, й пречиста
Рвалася на стерні.

Вузликів так багато –
Я їх в’язав, як міг.
Виросли ми без хати –
Рідний згорів поріг…

Хочу вернутись знову
В ранок далеких мрій.
Стежко, скажи хоч слово.
Стежечко, зрозумій…

Опубліковано: Калениченко І. Долоні подорожника : Лірика і гумор. Київ : Радянський письменник, 1990. 94 с.