А сніг іде… – Іван Калениченко

А сніг іде,
               летить у душу…
І як тут бути,
               що робить?
Я розтопити
               сніг цей мушу,
Щоб не схолонути,
               любить.

А він кружля,

               вже пада густо.
Далека зірка, дай тепла!
В душі у мене
               стало пусто –
Кохання вишня
               відцвіла…
А він іде,
               на серце пада –
Не знаю вже,
               як далі жить…
Цей сніг,
               немов підступна зрада,
Яка безжально холодить.

Опубліковано: Калениченко І. Долоні подорожника : Лірика і гумор. Київ : Радянський письменник, 1990. 94 с. (С. 37)

> Іван Калениченко