Чого ж бо ти, січню, морозом не стік... – Віктор Кожушко

Чого ж бо ти, січню, морозом не стік,
А більше відлигами хлипав
Та марно тривожив, дрімаючий сік
Тремтливим березам і липам?

Якби ж за тобою та квітень настав
Та сонячні бризки розхлюпав –
На доли, на гори, на гай і на став –
А то ж за тобою ще лютий.

А що коли він залютить-замете
За себе й за білого брата?
До квітня, щоб вистоять – сили їм де,
Березам і липам тим, брати?

Опубліковано: Кременчук літературний : альманах. Вип. 2. Полтава : Полтавський літератор, 1996. 192 с.

> Віктор Кожушко