Сиротина! Боже добрий, навіщо родилось!?... – Петро Залозний

Сиротина! Боже добрий, навіщо родилось!?
Раде жити... Щире серце сльозами умилось.

Піде шляхом, оглянеться... «Куди міні дітись?
Без матері усі чужі – сирота на світі!

Покинула, моя ненько, на лиху годину!
Чому мене не сховала в тісну домовину?»

І застогне, і поникне бідне головою.
Мов травиця, істоптана людською ногою.

Опубліковано:

• Степ : альманах. Херсон, 1886.
• Акорди : Антологія української лірики від смерти Шевченка [Текст] / уложив І. Я. Франко ; худож. Ю. Панькевич. Львів : [б.в.], 1903. 316 с. (С. 217)
• Українська муза : поетична антологія : од початку до наших днів. Випуск 7 / під ред. О. Коваленко – Київ, 1908. (С. 681)

Текст наведено за виданням «Українська муза : поетична антологія : од початку до наших днів. Випуск 7» (1908)

Вірш на сторінці альманаху «Акорди» (1903)