Народився в родині колишнього кріпака, освіту здобував самотужки. Літературну діяльність розпочав у юності. Був членом літературного гуртка «Плеяда», належав до Братства тарасівців, активно працював у кооперативному русі, досліджував сільське життя.
Із 1913 року мешкав у Лубнах, із 1917 – в Полтаві. Після встановлення радянської влади зазнав арешту, хворів на туберкульоз, останні роки провів у Нових Санжарах, де й помер 1922 року. Його донька Харитя Кононенко стала відомою громадською діячкою.
Мусій Кононенко є автором низки поетичних збірок («Ліра», «Струна», «Хвилі»), поем, казок, п’єс, оповідань, повістей, нарисів, незавершеного роману «Свобода» та книги «Спогади». Деякі вірші Кононенка були покладені на музику та стали піснями: «За нелюбом» («Одружили мене силою»), «Вечір» («Сховалось сонце за горою»).
Поетичні твори Мусія Кононенка:
- Амінь
- Ба-ба
- Багатий Марко (казка)
- Батуринські руїни
- Великодні дзвони
- Весна
- Вечір («Сховалось сонце за горою…»)
- Війна
- Восени
- Вступ до поеми
- Гімн український
- Горобці та шуліка
- Гроза
- Десна
- Дитя
- Діти
- Дітям
- Дніпрові скарги
- До музи
- До №
- До рідного краю
- До українських панів
- «Добре нам жилось з кацапом...»
- Дума
- Дума про Саву Чалого
- Думи засватанного парубка
- Дуці
- Елегія
- Епіграми
- З сербських мотивів
- «За думою дума мій мозок ворушить…»
- За нелюбом
- Заповіт Ярослава Мудрого
- Запустіла винокурня
- Засватаній дівчині
- Землякам
- Зима
- Івану Франку
- «Іду на ви»
- Кат
- Кобзар
- «Коли на шляху ти...»
- Княжна-кобзар (легенда)
- «Кругом різня та грабежі...»
- Кущ
- Листок
- Люлі
- М. В. Лисенку
- М. І. Міхновському
- Мазепа
- Малюнки життя
- Мати (поема)
- Метелик
- Могила
- Молитва
- Молитва за отчизну
- Мрії
- Мрії «Истинно русского человека»
- «На горбочку коло лісу... »
- На новий 1917 рік
- На смерть «Галицької Русі»
- Над домовиною
- Надія
- «Народе мій! Що робиш ти?..»
- Несподіванний гість
- «Нещасливі ми з тобою...»
- Нещасне кохання (поема)
- Нові пісні на стародавній голос
- Нудьга
- О. Олесю
- Одсталому хліборобу
- «Ой, гуляй ти, вітре в полі...»
- «Ой, по небу зіронька...»
- «Ой, послала мене мати...»
- Олесі К-ко
- Орел
- Осінь
- Пам’яті М. В. Лисенка
- Панам
- Передмова
- Перепілка
- Після дощику в суботу
- Пісня
- Пісня молодиці над колискою першого сина
- Пісня орача
- Покута
- Полювання
- Порада
- Примара
- Приятелям
- Рідний край
- Розмова
- С. С. Ковальову
- Свекруха (поема)
- Свобода
- Серце і посуда
- Сирота
- Сльоза Л. М. Толстого
- «Сонечко сходить, пташки співають...»
- Спів соловейка
- Спомин
- Суд розбишацького отамана Телепня
- Сум
- Сучасні козаки
- Тиша
- Товаришам-«тарасівцям»
- Тополя
- У кишені ні шага
- «У многолюдстві – одинокім...»
- Убогій пані
- Увечері
- Україні
- Уява
- Харків’янам
- Хмари
- Християнський Бог
- Цуцик і котик
- Чайка
- Час до праці, час!
- Черниця
- Чорт в очереті
- Чудак
- Шевченкова могила
- Щасливий мент
- Щасливі дні
- «Ще рік мине, десяток, два...»
- «Як була я ще маленька...»
- «Якби мені сила...»
- Бабині гроші (казка)
- Буденне життя (повість)
- Вихрестка (оповідання)
- Значні люди на селі (нарис)
- Між народ (повість)
- Злодій (оповідання)
- На волі (повість)
- На побивку (оповідання)
- На селі (повість)
- На Шевченковій могилі (нарис)
- Наталка (повість)
- Оповідання про Т. Шевченка: 3 народних уст
- «Поминайте моїх родителів» (казка)
- Рятуй (казка)
- Свобода (роман)
- Спогади
- У царя на чатах (казка)
- Як Грицько подать оддавав (казка)
- Верховодниці
- Ідія
- Остап Скорина
- Сон іменинника
- Біографія Мусія Кононенка
- Цитати з творів Мусія Кононенка
Немає коментарів:
Дописати коментар