Nocte intempesta – Сава Чигирин

прочнися – напав дощ
вісім тижнів не чуло дощу
емб’єнт загуслий, мов борщ
на безчассі, бо проти ночі

Пхну стежкою… – Сава Чигирин

пхну стежкою. стирчать обабіч
шістнадцятого року бур’яни
гуркоче товарняк. оксана бабич
заховує кишеню під штани

Асонанси – Сава Чигирин

носочок, пяточка, носочок
ожина, пролісок, пісочок
ховаймо захалявну книжку
бо дхарма зяє у проміжки

Ноель елеґічний – Сава Чигирин

невсипуще передмістя
вкрите мрякою й цирозом
очі ж мої – в колір листя
яблуневого з морозу

Дарма – Сава Чигирин

Утік з Троєщини до лісу.
Втік від Тетяни до Аліси.
Жебрав на Харківськім масиві,
фарбований, як пес, у сиве.