Цей дивний чоловік села здебільшого оминав, а коли дістався Гапонівки - зупинився.
В. Шевчук, "Сповідь", розд. І. Дефіс мій.))
ГАПОН йде, патлатий і знервований, на нім стара-перестара, вся попиляна, потрощена і порепана джинсова куртка. Видно, шо Гапонові не жарко. Така погода. Осінь. Темно.
З темряви непевно випинаюця обриси, ніби хтось там лежить. Головою вперед. Це – СВИНЯ. Він шось бурумугикає, безтямно, п’яний.
ГАПОН. Курва. Пиздець.
Звисає мряка, майже дощ.
ГАПОН. Курва. Пиздець.
Знімає з себе порепану, стару джинсову куртку й віддає її СВИНІ. СВИНЯ смачно вовтузиця, і стає помітно, що він лежить у калюжі.
ГАПОН (цокотить зубами й робить дикі пики). Курва. Гич-гич.
ГАПОН заходе у темряву і майже вже зник там, але звідусіль спалахує приємне сяйво, хори бодхисатв заспівують ом, і оддалік з’являєця велична біла постать КРШНИ, за нею виринають у перспективі тисячні лави помаранчових ченців. Світляки зависають над головою КРШНИ як серпанок. У десниці КРШНА тримає, простягуючи до ГАПОНА, шось чимале й темне.
ГАПОН (жахаєця). Дідько, ой нене. (Роздивляєця) Ага. (Зітхає) Оце ж, пане Кіплінґ, ви й ґрафоман. Нівроку.
КРШНА (піднесено й проникливо). О щирість! О щирість! О Гапоне! Твоя допомога у скруті, надана вагомо й відверто, є на сьогоднішній день найгуманнішим вчинком на Полтавщині за останні три дні!..
ГАПОН (до себе, притомлено). Харе Кршна.
КРШНА (пафосно й розкотисто). Щирість і доброчинний поступ твій наразі мають бути відшкодовані тобі. Осьо (робе порух) тобі куртка, якої чи легко позбутися. Вона ставатиме тобі у пригоді безліч разів, на багато років!..
ХОР ЧЕНЦІВ (наспівно). Харе-харе, рама-рама...
ГАПОН розплющує очі – він на скамійці у Придніпровському парку. Глупа ніч.
ГАПОН. Курва. Пиздець лахматка. (Бачить на собі иншу куртку і стріпуєця). Ой... Гад, як голова болить. (Трусить хаєром) Гад, аж лящить. (Лізе до кишені) Голяк. Нема. У лахматці були. Курваааа... Ну хоч не холодно.
Стає і йде, а вже сходить сонечко, навколо туман, як на болотищі. Йде й у тумані поступово зникає.
СЦЕНА 2
Навколо – туман. Але це – туман від вологого масного чорнозему. ГАПОН з наснагою проламує собі стежину у щільнім двометровім здерев’янілім бур'яні, відтак хекає, стає. З нього йде пара, парує земля, небо непроникне, літо, день.
ГАПОН (волає кудись убік). Гапоне! Далеко ще?
Збоку бур’яни лящать, хиляця, потоптані, і з них вилазе ГРИША. Над ним хмарка пари теж.
ГАПОН (запалюючи люльку). Ти шо тут баня! Де ж ліс?
ГРИША (кудись уперед себе показує). Ононо. Там і вулики.
ГАПОН затягуєця з люльки, хоче сказати, але з бур’янів жорстко вилітає здоровий чорний ПЧОЛ і зависає на рівні очей.
ГАПОН і ГРИША (разом). О, салют, Пчол. О, прівєт.
ГАПОН. А що, до лісу далеко?
ПЧОЛ падає на коліна й усіма очима дивиця на обох гавайців одночасно.
ПЧОЛ (у голосі його дзижчить щось справжнє). Чуваки, сховайте мене, а? Бо пиздець.
ГРИША (з кривою посмішкою). Що? Схавайте мене? Гапоне, з’їсиш Пчола? А мед є, Пчоле?
ПЧОЛ. Та ну, ну хоч десь, у мішок...
ГАПОН. Та нема, бач, мішків. Ми на район йшли, ми тут не на довго, Пчол.
ПЧОЛ (скиглить). Ну десь, ну от у рукав, чи що...
ПЧОЛ дуже раптово впірнає у рукав Гапонової куртки.
ГАПОН. Гад, що воно таке? (Закасує рукав, дивиця) А ніби нічого. (Чухає руку крізь рукав) Та що воно свербить! (Знов відкасує рукав і дивиця більш пильно. На руці сидить ПЧОЛ і, наче цикада, ворушить мандибулами) От зараза! Вкусило! Падлюка! (З копняка збиває ПЧОЛА на ріллю і кидає зверху свою куртку)
З бур’янів, зусебіч, вистрибують жваві, зухвалі, круглі, пикаті ПЧОЛОВОДИ. Оточують чуваків.
ПЧОЛОВОДИ. Так, стаять. Шо тут дєлаєм? Бачили тут хоч якого Пчола?
ГРИША. Та нє, от за півом ідьом.
ГАПОН. Та шото жарко, стаім курім (якось боком падає на свою куртку, люлька поруч, іскри навколо).
ПЧОЛОВОДИ (дивляця якийсь час). Да, жара. Ну ідіть.
ПЧОЛОВОДИ зникають знов у бур’янах.
ГРИША. Ей, Гапоне, Гапоне! Та ти шо! Ти живий?
ГАПОН (з туману його майже не видно). Та да. Тільки Пчол вкусив. Боляче, заразо. А я дивлюся, шо воно таке – свербить, аж вириває. Ледь себе до смерті не зачухав. Труба.
ГРИША. Нє, ходімо. Бо як повернуця ці ентомологи, а Пчол тут як тут.
ГАПОН. Та нехай. Нехай він тут. А ми без нього. Хіба то Пчолові мед! (Зводиця, робить крок – і знов падає. ГРИША не бачить, бо він попереду вже)
Знову звідусюди вистрибує чимало ПЧОЛОВОДІВ.
ПЧОЛОВОДИ. Стаять. Хто такі? Пчол тут був? Що це в тебе таке? (Лізуть під Гапонову куртку, витягають звідти притрушеного ПЧОЛА) Так, зрозуміло. Ану ходи з нами.
Хапають Гапона за одну ногу і затягують у бур’яни, відтак там і щезають усі.
ГРИША (його не помітили в тумані). Ну от. Отакої.
Уходить у свій бік, забувши на полі Гапонову куртку.
СЦЕНА 3
Плаский степ на тій горі, де колись Мазепа золото возив. Лани, заліснення, десь ярок, курган, курний шлях, човгає ГАПОН. Навколо день, літо, сонечко.
ГАПОН (до себе). Тю, чого це вона. Кажу, може, завтра. Бо дощ, і ніч уже. Кажу, тут по радіо королева фей. Кажу, тролейбус чи поїде ще. Може, ранком. І всьо. Тю. А юнітів – голяк, лише мегабайти. А дощ, гроза, клям, обскуро – тирк, тирк – дуже віддалене з’єднання. Дуже. І королева фей. З акцентом. Ну, я не знаю. Дощ. Явище шизофазності. Де вайфай?
З-за кургану трохи чимчикує ГРИША з вузликом і равликом.
ГРИША. Нє, ну чуєш. Осьо. Бачиш он ґеодезію? (Показує на кургана, де стоїть ґеодезичний журавель) Я знав. Спочатку бачу – там мотлох лежить. Ну, баклажки, якісь пачки, обгортки, "Вісник"... Бички... І я його у мішок оце вибрав, бо йшов – ну скільки – та годину, он од яру, це тільки здаєця, шо тут десять хвилин іти, а там ще жито он вище... там не пройдеш...і ніде нема баклажок і пачок, а тут – єсть. Це – вістря дхарми. Ми на вістрі тут...
ГАПОН (сумовито). На белебні. І тут не бере. тиркає, а не бере.
ГРИША. І я їх затулив у клунок, ну ладно, думаю, десь є урінали, пенали, канали... Оце поки думаю: є чи нема? Мотлох є. Значить, і ларьок десь єсть?
ГАПОН. Ну, може, гусеничний. З уріналом. На дишлі. Берися за дишло і кажи, ввійшло чи вийшло. По слідах залізного капута.
ГРИША. Бо ні деревця. Кажуть, вівк у степу не сцяє.
ГАПОН. Тоді ми обоє вовки. А не тільки я. Ги. Ги. А що, тобі оцей журавель – такий лихий, коли вже нема ж деревця?
ГРИША. Та я не знаю, може, на нього сателітна лінія вся дивиця...
ГАПОН (ляскає себе по шиї). Отож! Бо тирк, тирк – нема зв’язку. Чув, тре зсюдова маслати. (До себе) А десять років тому. Що ж ти.
З горба поволі котиця чорна "волґа". Обидвоє присідають, але авто заїжджає на инший горбок і зникає нагорі у кушпелі. З того кушпеління виходе ЮРКО і прямує до ГАПОНІВ.
ГАПОН. О, диви – Максім.
ГРИША. Та нє, це ж вроді Віталік.
ОБИДВОЄ. Гапанчук!
ЮРКО (чвалає ближче). Чуєте, а де Пчол?
ОБИДВОЄ позирають одне на одного. Знизують плечима.
ГАПОН Тю, а що, тут Пчол?
і ГРИША (разом). Та нє, нема, не бачили...
ЮРКО. Та він сказав – тут. Буде тут. Де ж Пчол.
ГАПОН хоче ще шось сказати, але з питомої кушпели виходять одягнені у вечірнє РЕҐЕНТ ХОМЕНКО і ПРИМА ТЕРЕЩЕНКО і стають проти всіх трьох.
РЕҐЕНТ. Добрий день, дорогі учні колегіуму. Сьодні я хочу сказати, що вас запрошують на флешмоб "Купуй кременчуцьке". Там ви можете сьодні проголосувати за продовження терміну мого реґентства. Від імені всього колективу Академічного театру хочу, користуючись нагодою з дня свята, привітати вас сьодні на початку нових перемін у вітчизняній сценічній драмі. (До ПРИМИ) Мальвіно Мефодіївно, будь ласка.
ПРИМА (чотиричі кліпає довгими віями). Любі хлоп’ята! Сьодні ми проводимо акцію-флешмоб "Купуй вітчизняне" під назвою "Театральне феєричне дійство". У флешмобі приймуть участь активісти шкільного самоврядування разом з проводом Драматичного театру імені Будинку дитячо-юнацької творчості і Єврокомісії у справах народної євроінтеґрації села Розсошенці. На учасників чекає захоплююча політична гра-постановка, в якій ігровими методами буде реалізовано засоби засад перспективи євроінтеґрації та шкільного врядування в умовах, наближених до присутності інформаційного розвитку набутого досвіду спілкування у колі поважних муніципальних дисциплін з акцентом на реконструкцію справжньої діяльності комунального підприємства "Міський сад". На всіх учасників чекатиме захоплююча рольова гра, спілкування з новими друзями, огляд питання...
ГАПОН А де зв’язок?
ГРИША разом А де сцяти?
ЮРКО А де Пчол?
ПРИМА (з княжою посмішкою) ...огляд питання певності обраного шляху з-посеред инших питань євроатлантичного міжвідомчого взаємопроникнення у всі сфери нашого повсякденного життя, а також у неперіодичне виявлення деформацій, розмерзань, потріскувань на мережах маґістрального постачання діаметром шістсот і діаметром тисяча, притаманні розгорнутому перепланованому маркуванню дорожньої й тротуарної розмітки внутриквартальних пішоходів і роздільному постатевому збору загальноміського мита на податок на розвиток театрального архітектурного проектування. Учасники флешмоба також додатково забезпечуватимуться разовим повнораціонним повноцінним харчуванням з видачею затвердженої комісійно робочої форми одягу, спонсором якої є Білково-вітамінний комбінат акціонерної компанії "Іксіон" разом з муніципальними котельнями, збудованими у міських загальноосвітніх школах номер двацять дев'ять, одинадцять і чотири.
ГАПОН А довго ще?
ГРИША разом А де сцяти?
ЮРКО А що треба робити?
ПРИМА. Для музичного оформлення цього нашого молодіжного свята ми запросили відомий рок-гурт "Емерсон, Лейк і Палмер" з міста Лондон, Англія. Рок-гурт виконає свої власні композиції "Містер Ґілберт", "Капітан Шо", "Скретчин Ас" тощо. Композиції будуть виконуватися у стилі симфорок.
ГАПОН. Е, а от аби ансамбль "Нектар". Пам’ятаєте? Рой Олбрайтон, Алан Фріман, Мо Мур...
ПРИМА. Під час заходу ви маєте змогу поставити свої запитання до всіх присутніх відповідальних осіб за телефоном...
ГРИША. А там буде...що?...еколоґічна толока? Десант?
ПРИМА. Учасники заходу знайдуть час на вивчення досвіду инших молодіжних організацій, спрямованих на покращення добробуту і взаємопорозуміння з метою подальшого заохочення відділу у справах сім’ї, молоді, туризму і флешмобів.
ЮРКО. А Пчол – там?
ПРИМА. Кожен учасник рольових молодіжних змагань буде особисто приймати участь у заповненні урочистого протоколу флешмобу. Підписання угоди завершиться традиційним салютом.
РЕҐЕНТ. Для участі у флешмобовому дійстві учасники отримають сьодні яскравий джинсовий одяг, відповідно хлопці – верхній одяг типу куртка, і дівчата – верхній одяг типу блузка. Який залишиться сьодні на згадку для учасників дійства.
ЮРКО. Та нє, нема коли. Тут десь Пчол.
Уходить нагору по горбику.
ГРИША. Нє, я ненавиджу Емерсон, Лейк і Палмер. Нє, якби б я їх не побачив якось по тєлєку... А там... Ну, я не знаю... Вони такі гучні... Страшні клавіші наоборот: ті, шо білі – чорні, а ті, шо чорні – якісь чи червоні, чи, наоборот, бурі. Нє, тіки не Емерсон, Лейк і Палмер...
Розвертаєця і йде назад на курган.
ГАПОН. Ех, аби був ансамбль "Нектар"... Ну, я, той, ну ладно, нехай, хоч так, бо вона чого ж десять років тому... от би десять років тому... а тепер... А, нічо. Я з четвертої школи колись був одну Ілону... чи Віку... Та ладно вже ж... А виступ рок-гурту ж не сразу?
ПРИМА (з серйозним лицем). Виступ рок-музикантів триватиме до двацять першої години п’ятдесят хвилин. Спецтехніка для перевезення всього необхідного для проведення виступу музикантів гурту надана товариством з обмеженою відповідальністю "Іксіон".
ГАПОН. Гаразд, ходімо. Там подзвоню від когось.
РЕҐЕНТ. Дякуємо за увагу. Перед вами виступали реґент Надіслав Хоменко...
ПРИМА. ...і спеціаліст першої категорії Мальвіна Терещенко. До побачення.
Всі троє йдуть у куряву й зникають у ній.
(не пізніше 2025)
Текст наданий автором.
Немає коментарів:
Дописати коментар