Чи до мене прийде лихо,
А чи радість завітає,
З ними стрінуся я тихо
І ніхто про те не взнає.
Чи журба коли обійме
На моїм путі-дорозі,
Може, щастя хто обірве
Біля двору, на порозі.
Скарг не чутимуть ніколи:
Бо кому й навіщо знати?
Про надію та недолю,
Про кохання, біль і втрати…
Опубліковано: Кременчук літературний : альманах. Кременчук, 1992. 155 с.
Немає коментарів:
Дописати коментар