Стояв москаль у царя на чатах. Стоїть собі та думає: «І де б його грошей узять?» Думав, думав, коли зирк додолу, – аж лежить грудочка крейди. Взяв він ту крейду, повертів у руках, та й написав на стіні: «Розум єсть, та грошей нема». Аж ось іде цар. Зирк на стіну – прочитав, та й питає:
– Хто це написав?
– Я, Ваше величество, – признався москаль.
– Взять його на гауптвахту! – приказав цар другим москалям.
Москаля забрали. Цар прийшов до покою, подумав трохи, та й гукнув своїх прислужників. Прислужники входять.