Маленьку та завзяту,
І одобряю боротьбу
За волю ту крилату.
По всіх кутках Союзу,
До них жалю він теж не мав,
Гонив їх із Кавказу.
Вони вже більше не хотять
В той СССР колючий;
Самим їм треба захищать
Свій край в війні страшнючій.
Жорстока, дика та війна,
Без прав отих військових,
Але є визвольна вона
Із пут отих вікових.
Цар Грозний ще отак робив:
Він нищив всю родину,
Тих, хто йому не догодив,
І не жалів й дитину.
Яка то воля дорога,
До неї шлях далекий,
Куди не ступить там нога,
Лишає слід кривавий.
1996
Опубліковано: Ємець Паша. Дорогою терпіння. Від Сибіру до Каліфорнії: спогади, поезії. Торонто: Видавництво журналу «Всесміх», 1998. 202 с. (С. 102-103)
Немає коментарів:
Дописати коментар