Почерки рідні й прості…
Скільки снаги ви несете
Вчителю в кожнім листі!..
Радиться з ним комбайнер,
Ланка колгоспниць щасливих,
Токар, шахтар, інженер.
Скрізь на фронтах комунізму
Друзі його молоді
Славлять Радянську Вітчизну,
Славлять людину в труді.
Кожному з них хоч найменшу
Іскру він серця віддав.
Кожному літеру першу
В школі колись показав!..
І, прочитавши тремтячий
Кожен поштовий листок,
Повен іскринок гарячих
Вчитель іде на урок.
Опубліковано: Тихий М. Листи // Кременчуцька зоря. 1969. 4 жовт. № 119 (10934). С. 3.
Ця публікації розміщена виключно в наукових (краєзнавчих) цілях (з метою створення максимально репрезентативної бази локальної літератури Полтавщини, яка б давала об’єктивне уявлення про місцевий літературний процес), тому не може бути розцінена як пропаганда комуністичного тоталітарного режиму, який, безперечно, є великим злом.
Немає коментарів:
Дописати коментар