Сійся, родися! – Олег Головко

Хлібом не стане єдина зернина,
Одне джерело не зросте у Дніпро.
Там я щасливий, де Батьківщина,
Там я могутній, де мій народ.

Мріють дитячим гомоном села.
Марить лелечим співом земля.
Не опустіє наша оселя!
Не збур’яніють наші поля!

Не омертвіє вічна і дальня
Роду стежина в чесні роки.
Не заніміє мова страждальна
З волі безглуздої злої руки.

Совість не всю ще курява вкрила.
Темрява ще не подужала день.
І не дозволять падати крилам
Всі триста тисяч наших пісень.

Ми не безрідні й земля не безводна –
Нашого щастя так мало цвіло.
Сійся, родися, мово народна!
Земле, борися за кожне село!

Хай поєднає нас Україна
В долі тривожній на мир і добро.
Хлібом не стане єдина зернина.
Одне джерело не зросте у Дніпро.

Опубліковано: Кременчук літературний : альманах. Кременчук, 1992. 155 с.

> Олег Головко