Над селом весняним
Спалахи бузкові –
Квіти смутку весело розцвіли.
І зелена річка,
І луги казкові
В кучерявий сон мені увійшли.
Йде село до літа,
Ранок гострить коси,
Різноквітом стелиться сіножать.
Знов достиглі трави
Ляжуть у покоси…
…Так і роки з веснами пролетять…
Опубліковано: Калениченко І. Долоні подорожника : Лірика і гумор. Київ : Радянський письменник, 1990. 94 с.
Немає коментарів:
Дописати коментар