Рідний батьку, ми вже встали, кайдани порвали… – Олег Головко

«Поховайте та вставайте…»

Тарас Шевченко

Рідний батьку, ми вже встали, кайдани порвали,
Та з наскоку цю подію в тямки не узяли.
Не второпаємо жити отак тобі й зразу
Без батога, без вуздечка, указу й наказу.
Ще мізки наші нездатні враз переварити –
Українською, щоб вільно нею говорити.

Любий батьку, ми вже встали, ми уже розкуті,
Але поки наші спини як в рабів зігнуті.
Ще чекаємо покірно вчорашню погоду –
Чи не кинуть кусень сала вельможно зі сходу.
Чи не скажуть, яка кому у волі потреба,
Куди кому вільно можна, а куди не треба.

Славний батьку, ми вже встали з кайданів розбитих,
Та не знаєм, що з цією волею робити.
Все плекаємо, наївні, незбутні надії –
Коли ліві поправіють, праві полівіють.
І з’явиться характерник створити казкову
Для затятих голодранців сім’ю вільну, нову…

Опубліковано: Кременчук - 2000 : літературний альманах. Вип. 4 / Спілка літераторів «Славутич». Кременчук : Християнська Зоря, 2000. 232 с. : іл. (С. 11)

> Олег Головко