Два погляди з Чернечої гори – Віктор Баранов

I

З розп’яття доріг, де панує сваволя,
Де нашої волі дитя ледь не гине, –
Шевченкова дума встає, мов тополя,
Сторожа самої душі України.

Великий Ленін заповів – Михайло Тихий

О щастя наше довгождане,
Віками ти для трударів,
Як сон, ввижалось і спливало
В сльозах скорботних матерів.

До українців – Віктор Баранов

Я запитую в себе, питаю у вас, у людей,
Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці:
Де той рік, де той місяць, той проклятий тиждень і день,
Коли ми перестали гордиться, що ми – українці?

Єднаймось, українці! – Любов Ольшевська

Кияни, львів’яни, полтавці, сумчани,
Донецького краю шахтарські сини...
Ми всі – України народ величавий!
Увінчаний славою слід наш земний!

Рідний батьку, ми вже встали, кайдани порвали… – Олег Головко

«Поховайте та вставайте…»

Тарас Шевченко

Рідний батьку, ми вже встали, кайдани порвали,
Та з наскоку цю подію в тямки не узяли.
Не второпаємо жити отак тобі й зразу
Без батога, без вуздечка, указу й наказу.
Ще мізки наші нездатні враз переварити –
Українською, щоб вільно нею говорити.

Успіх – Світлана Яненко

В чому успіх кожної людини?
В чому успіх завтрашнього дня?
Успіх – значить радість щохвилини,
Успіх – світлий шлях до пізнання.

Хто ми єси? – Олег Головко

Хто ми єси?
Зацьковані раби,
Що сім століть канали на колінах?
Чи діти суверенної доби,
Якими снила ненька Україна?

Надія, Віра і Любов – Паша Ємець

Надія, Віра і Любов –
Три різні почування,
Вони повинні без вагань
Іти на призивання.