Україна (О, Україна, то мій біль…) – Паша Ємець

О, Україна, то мій біль,
То є хронічная хвороба,
І об’явити я їй бій
Не зможу, мабуть, і до гробу.

Дивлюсь і мучусь за людей,
Дивуюсь їхньому терпінню.
В ім’я чого, яких ідей –
Життя голодне в голосінні?

Пенсіонери вже ідуть,
В проханні простягають руки,
І що їм в руки покладуть –
То буде біль їх, їхні муки.

А мафія гребе собі
Людським трудом добро нажите;
А влада вся у боротьбі
За місце тепле, кормовите.

Коли настане вже кінець
І утрясеться життя в норму,
Надіне правда свій вінець
І скажуть всі, що стало гарно.

1994

Опубліковано: Ємець Паша. Дорогою терпіння. Від Сибіру до Каліфорнії: спогади, поезії. Торонто: Видавництво журналу «Всесміх», 1998. 202 с. (С. 84-85).

> Паша Ємець