Два погляди з Чернечої гори – Віктор Баранов

I

З розп’яття доріг, де панує сваволя,
Де нашої волі дитя ледь не гине, –
Шевченкова дума встає, мов тополя,
Сторожа самої душі України.

До українців – Віктор Баранов

Я запитую в себе, питаю у вас, у людей,
Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці:
Де той рік, де той місяць, той проклятий тиждень і день,
Коли ми перестали гордиться, що ми – українці?

Вечір («Сховалось сонце за горою…») – Мусій Кононенко

Сховалось сонце за горою,
Туман легенький землю вкрив,
Шепоче вітер з осокою,
Гайок зелений потемнів.

Заповіт Ярослава Мудрого – Мусій Кононенко

Уміраючи князь Ярослав
Заповіт своїм дітям покинув,
Щоб Україна, край наш святий
У руках у синів не загинув.

Україні – Валентина Францевич

Несу до тебе щирий спів,
Моя країно світлолиця,
Мій працелюбний край батьків,
Моя осонцена світлиця.

Я не одинокий!.. – Петро Шульга

…Я не одинокий!
Є у мене батько –
Мій Дніпро широкий.
Є у мене мати –
Моя Україна,
Є у мене сестри –
Верба та калина.

Мій бідний край – Паша Ємець

Десь мій край такий далекий,
Десь мій край такий близький,
Обездолений, безликий
І у бідності гіркій.

Пісня про нашу славу – Петро Артеменко

Рідна мати, Україно,
Чого мені треба:
Цвіт променя ласкавого
Та синього неба.

Стоїть під Києвом Батий – Олег Головко

Дівчата плачуть у полоні.
Горять покинуті хати.
І п’ють Дніпро монгольські коні –
Стоїть під Києвом Батий.
По всій землі печаль дівоча.
Вогонь багать із темноти.
І тужить пісня опівночі –
Стоїть під Києвом Батий.

Мрія і бажання – Паша Ємець

Приснивсь мені чудовий сон:
Мов наша Україна,
За довгих літ поневірянь
Стала щаслива й вільна.

Україна (О, Україна, то мій біль…) – Паша Ємець

О, Україна, то мій біль,
То є хронічная хвороба,
І об’явити я їй бій
Не зможу, мабуть, і до гробу.

Єднаймось, українці! – Любов Ольшевська

Кияни, львів’яни, полтавці, сумчани,
Донецького краю шахтарські сини...
Ми всі – України народ величавий!
Увінчаний славою слід наш земний!

Батьківщині – Любов Пічугіна

Я шукаю слова
Неповторні і чисті.
Наче правда, прості
І, як стяг, урочисті.

2000 – Олег Головко

Стою на зламі двох тисячоліть,
Й здається – це не я вже – а усі ми.
Болять вінок терновий на чолі,
Чечня, Чорнобиль, Крути, Хіросіма.

Королева-кукурудза – Паша Ємець

У чистім полі на роздоллі
Там кукурудзяні поля,
Так кукурудза-королева
Щось тихо з вітром розмовля.

Україні – Любов Пічугіна

Люблю тебе, мою єдину в світі.
Які б слова знайти про це.
В моїй уяві – ти Мадонна світла
Із праслов’янським лагідним лицем.

Про кримську сіль – Сергій Росик

(Сльози полонянок)

Ой, то ж не гриміли
Та чорнії хмари –
Ой, то ж налетіли
Вороги-татари.
Козаків-молодців
Люто порубали,
А дівчат і хлопців
У полон забрали.

Вишиванки – Сергій Росик

В довгі ночі зимні,
Сидячи в куточку,
Вишивала дівчина
Козаку сорочку:
– «Ой, носи ж, мій милий,
Милий, чорнобривий.
І в оцій сорочці
Будь завжди щасливий!..»

Моя любима Україна – Паша Ємець

Моя любима Україна
З отим невільницьким ярмом,
Весь час боролась безнадійно
Й боліла серцем і умом.

Йоги – Олег Головко

Раз на посиденьках селюки
На старій колоді край дороги
Книжечку читали залюбки
Про чудних людей, що звуться йоги.