Батьківщині – Любов Пічугіна

Я шукаю слова
Неповторні і чисті.
Наче правда, прості
І, як стяг, урочисті.

2000 – Олег Головко

Стою на зламі двох тисячоліть,
Й здається – це не я вже – а усі ми.
Болять вінок терновий на чолі,
Чечня, Чорнобиль, Крути, Хіросіма.

Королева-кукурудза – Паша Ємець

У чистім полі на роздоллі
Там кукурудзяні поля,
Так кукурудза-королева
Щось тихо з вітром розмовля.

Україні – Любов Пічугіна

Люблю тебе, мою єдину в світі.
Які б слова знайти про це.
В моїй уяві – ти Мадонна світла
Із праслов’янським лагідним лицем.

Про кримську сіль – Сергій Росик

(Сльози полонянок)

Ой, то ж не гриміли
Та чорнії хмари –
Ой, то ж налетіли
Вороги-татари.
Козаків-молодців
Люто порубали,
А дівчат і хлопців
У полон забрали.

Вишиванки – Сергій Росик

В довгі ночі зимні,
Сидячи в куточку,
Вишивала дівчина
Козаку сорочку:
– «Ой, носи ж, мій милий,
Милий, чорнобривий.
І в оцій сорочці
Будь завжди щасливий!..»

Моя любима Україна – Паша Ємець

Моя любима Україна
З отим невільницьким ярмом,
Весь час боролась безнадійно
Й боліла серцем і умом.

Йоги – Олег Головко

Раз на посиденьках селюки
На старій колоді край дороги
Книжечку читали залюбки
Про чудних людей, що звуться йоги.

Хто ми єси? – Олег Головко

Хто ми єси?
Зацьковані раби,
Що сім століть канали на колінах?
Чи діти суверенної доби,
Якими снила ненька Україна?

Україні – Сергій Росик

До пісні твоєї я серцем прилину,
Хай вітер бентежний крилом обійма,
Зови мене сином своїм, Україно, –
І більшого щастя на світі нема.

Весільна – Софія Сергієнко

Літо-літечко, милеє,
Жито-житечко спілеє,
Колосись колосочками,
Радій, матінко, дочками!

Біль – Софія Сергієнко

Чи біль в моєму тільки серці?
За нашу рідну Україну,
За срібну далеч, за озерця,
Які люблю я до загину.

Вітчизна – Паша Ємець

Зелений гай, широке поле,
Блакитне небо, блиск зірок…
Моїй душі таке все миле,
Мов чари пісні чи казок.

Воля – Паша Ємець

Зелений гай, шовкові трави,
Струмок у травах тих шумить,
А захід сонця – весь заграва,
Здається, захід весь горить.