Пхну стежкою… – Сава Чигирин

пхну стежкою. стирчать обабіч
шістнадцятого року бур’яни
гуркоче товарняк. оксана бабич
заховує кишеню під штани

ми щось як не на дамбі східній
мала отут моє домів
шовковиць видноколо рідне
і лине солов’їний спів

твої нові червоні очі
мої гарячі зимні ноги
ми дикі, як правдиві боги
ми з вирію пішли охоче

завчасно, потаємно, встидно
йдемо навпомацки несхибно

2021

Текст наданий автором.