Лохвиця сестра її.
Та Полтава має славу –
В Лохвиці лиш солов’ї.
Будять все, що спить в душі.
Аж до неба підіймають
Слухай їх і не диши.
В тих піснях багато чарів,
І енергії, й вогню;
Геть відкинь людськії чвари
Й душу влий в красу оцю.
Пий душею насолоду
І лови єдину мить,
Бо не буде більш нагоди
Оцю мить колись вловить.
1994
Опубліковано: Ємець Паша. Дорогою терпіння. Від Сибіру до Каліфорнії: спогади, поезії. Торонто: Видавництво журналу «Всесміх», 1998. 202 с. (С. 86-87)
Немає коментарів:
Дописати коментар