Гей у лузі біля броду – Петро Артеменко

Гей, у лузі біля броду

Дівки брали чисту воду.

На коромисла чіпляли,

Лунко пісню починали:

Ой цілющая кринице,

Дай нам свіжої водиці,

Та водиці непростої –

Лугової, струмкової…

Аж тут їдуть славні хлопці

Гей, служити у червонці,

У червонці щоб служити,

Та радвладу боронити.

Наче рідні привітались,

Путь-доріжки розпитались,

Кажуть: – Їдемо відколи

Аж до Щорса, до Миколи.

Всі дівчата пораділи,

Їхні коні напоїли,

Та водою не простою –

Луговою, струмковою…

А найменша чорнобрива

Ще й кисета подарила,

Зимні ночі не доспала,

Щирим шовком вишивала…

Так, мов рідні, попрощались,

Далі в путь собі зібрались,

Понеслися бистрі коні –

Не устоять на припоні.

Дівки воду набирали,

На коромисла чіпляли,

На коромисла чіпляли,

Тихо пісню починали:

Повертайтеся, герої,

Лугом цим, попід горою,

Ми вас щиро привітаєм,

За столи вас посаджаєм...

Опубліковано:

• Газета «Молодий більшовик», 12 листопада 1938, Чернігів.
• Пісня мужніх : поезії / упоряд. П. Д. Моргаєнко. Київ: Радянський письменник, 1960. 424 c. (Бібліотека поета). (С. 327-328)

> Петро Артеменко