Синові – Іван Калениченко

Сідлай коня, укріплюй стремено,
Не розгубися, синку, у дорозі.
І важко буде, знаю, – все одно
Рушай вперед!
Не залишайсь в облозі!

Реквієм мовчання – Іван Калениченко

1

Заблукали думки в любисткові,
Аж потерпли слова від зелені –
Золотіють на обеліскові
Тихо сказані, ніжно стелені.
А за ними осмута крадеться,
День згасає у синім спокої.
І принишкли на серці радощі,
Стихли звуки зорі високої…

А коні були яблукові... – Іван Калениченко

А коні були яблукові...
А мати – як сад молодий.
Зі мною ходила важкою –
В дорозі зібралась родить.