В овальній рамочці сосновій.
Тебе люблю – це не секрет,
Немов берізку русоброву.
Яка нам трапилась завада?
Лягла між нами, мов межа,
Знайома стежка, що за садом.
Твої листи у мене й досі
Лежать, немов осколки в рані.
Пішло десь наше щастя в осінь,
І заблукало у тумані.
Опубліковано: Кременчук літературний : альманах. Кременчук, 1992. 155 с. (с. 47)
Немає коментарів:
Дописати коментар