Набережна.
Я.
Хвилювання.
Гордість,
Мовчання.
Вона,
як колись,
під стягом стоїть
на вічнім,
єдинім причалі.
Вслухаюсь
напружено у життя.
Плескіт хвиль,
білої чайки
неспокій.
А мимо дні
незабутні летять,
Залишаючи слід свій
глибокий…
Над головою
синє-синє море.
Голуби –
днів мирних сторожі.
Та я чекаю
залп-сигнал Аврори
на нові,
нездоланні
рубежі!
Опубліковано: Гура М. Зустріч з «Авророю» // Кременчуцька зоря. 1971. 4 груд. № 143 (11266). С. 3.
Ця публікації розміщена виключно в наукових (краєзнавчих) цілях (з метою створення максимально репрезентативної бази локальної літератури Полтавщини, яка б давала об’єктивне уявлення про місцевий літературний процес), тому не може бути розцінена як пропаганда комуністичного тоталітарного режиму, який, безперечно, є великим злом.
Немає коментарів:
Дописати коментар