Чечня (Чечня, Чечня, Чечня, ти – з братів менших…) – Паша Ємець

Чечня, Чечня, Чечня, ти – з братів менших
В державі СССР була,
А старший брат завжди є перший
Й за всіх вирішує діла.

Він в меншого все забирає
І намагається учить.
Часто поб’є, часто полає,
А менший гнеться і мовчить.

Та менший брат уже дорослий,
І має розум в голові,
І часом кращий, ніж брат старший,
Й не хоче меншим буть тоді.

Так сталося, Чечня, з тобою,
А старший брат це не стерпів,
І ви зчепились між собою,
Як два роздрочені півні.

Летіло пір’я на всі боки,
І гинув й невійськовий люд,
Тяжка неволя, довгі роки...
О, старший брате, не забудь!

Але Чечню я поважаю,
Вона маленька і слаба –
Проти гіганта піднімає
Свої запльовані права.

І скільки в цій бійні кривавій
Лягло невинних людських душ.
Де ж демократ той Єльцин знаний?
Чому не скаже він: «Не руш!»

Європа теж така спокійна
І співчува біді Чечні, 

А для Чечні це – безнадійно:
Вона занемога в борні.

Коли настане час щасливий,
Коли не буде в мирі війн?
Коли всі люди будуть рівні
Й господарі в краю своїм?

1995

Опубліковано: Ємець Паша. Дорогою терпіння. Від Сибіру до Каліфорнії: спогади, поезії. Торонто: Видавництво журналу «Всесміх», 1998. 202 с. (С. 104-106)

> Паша Ємець