Дружині – Іван Жук

Оксана, Світлана, Надія…
(О, скільки ж на світі імен!)
Для мене ж одне тільки мріє,
З років незабутніх видніє,
Ім’я те – Марія.

Дороги лягали круті.

Нам била в лице веремія,
Та міцно тримався я мрії
З тобою, Маріє.
Було, що й збивався з путі.
Мій човен жбурляла стихія…
До берега плив я надії
З тобою, Маріє.
Яким далі буде мій шлях?
Хто в стужу хоч словом зігріє?
… Нехай мені завше зоріє
Єдине –
Марія!

Опубліковано: Кременчук літературний : альманах. Кременчук, 1992. 155 с.

> Іван Жук