«Лелека»
Господній дар – страждання і любов.
Хіба це гріх, коли тебе голублять,
Хіба це гріх, коли кохаєш знов?
Хіба це гріх, коли мої долоні
Тебе теплом наповнять хоч на мить?
Хіба це гріх, побути у полоні?
Хіба не гріх: прожити й не любить?
«Благословенні ті, що нині люблять»
На все у цьому світі Божа воля:
Вона єднає зорі навесні,
Вона зриває жито серед поля,
Вона дає кохатися у сні.
«Благословенні ті, що нині люблять»
То, знать, від Бога почуття любові.
Яке ж воно глибоке і ясне!
«Коли на небі зірочка горіла…»
Успіх – мати вітер у вітрилах.
Успіх – мати щастя через край.
«Успіх»
Хрестиком рожевим притулюсь до мами,
Кольорову долю вишию нитками!
«Ниткою виводила про палку любов…»
> Світлана Яненко
Немає коментарів:
Дописати коментар