Аж співа земля –
Всюди лине добра пам’ять
Та й про коваля.
І серпи кував
Та мелодії казкові
З криці добував.
З ранку раннього допізна,
З кузні край села,
Металево-срібна пісня
По селу лилась.
І велась та дивна пісня
Аж від тих часів,
Як гуляли січі грізні
По степах Русі.
Як далекий пра-пра-прадід –
Удень і вночі –
Ради волі, ради правди
Все кував мечі.
Опубліковано: Кременчук літературний : альманах. Вип. 2. Полтава : Полтавський літератор, 1996. 192 с.
Немає коментарів:
Дописати коментар