Мій бідний край – Паша Ємець

Десь мій край такий далекий,
Десь мій край такий близький,
Обездолений, безликий
І у бідності гіркій.

В тім краю на Україні
Місто Лохвиця там є,
То в душі моїй боління,
Рана, що не заживе.

В нім і люди працьовиті,
І чутливі до біди,
Але є й несамовиті –
Не дадуть в біді й води.

Так привикли всі до горя,
Так тим горем упились,
Що чуже уже й не горе
І не мучить, як колись.

1994

Опубліковано: Ємець Паша. Дорогою терпіння. Від Сибіру до Каліфорнії: спогади, поезії. Торонто: Видавництво журналу «Всесміх», 1998. 202 с. (С. 90-91)

> Паша Ємець