А доля знову завела до Вас… – Любов Пічугіна

…А доля знову завела до Вас.
Ми знов говорим, слухаю поради.
І вкотре мрію: обманіть, хоч раз,
Що ніби й Ви мені хоч трішки раді.

Про звичні будні будем говорить,
Я рада чути й бачити Вас знову.
І все-таки прошу Вас: обманіть
Хоч поглядом, хоч жестом, як не словом.

Хай за вікном кружля осінній вальс
І жовтим листям стеле на подвір’ї.
Ви обманіть, а я візьму й повірю,
І легко й сумно посміхнусь до Вас.

Та це лиш мрії, сповнені розкриль.
Розмова наша рівна, як і треба.
І погляд Ваш, немов високе небо,
В яке піднятись я не маю крил…

Опубліковано: Пічугіна Л. Тепло долонь. Полтава : Полтавський літератор, 1994. 34 с. (С. 25)