І запитати трударів:
– Хороші друзі, чим же славен
Сімдесят перший велет-рік?
Із робітничої сім’ї:
– Провели в ньому комуністи
Двадцять четвертий славен-з’їзд.
Шляхом накреслень героїчним
До комунізму сміло йдем.
Звершили подвиги величні
Під сяйвом ленінських ідей.
Мчать поїзди у даль Вітчизни,
Перевантажені добром.
Ми веземо руду залізну,
Здобуту під Кременчуком.
Звелися в неозоре небо
Нових заводів корпуси.
Зростили парки ми далебі
Ще небувалої краси.
У трудовій своїй насназі,
Як і годиться, кожен день
В широкий світ виходять КрАЗи
Для мирних подвигів людей.
Нафтопродукти і вагони,
Котки, колеса, трикотаж –
Це наших рук діла вагомі,
Зусилля нашого мета.
Зростають житлові будинки,
Гриби після дощу немов.
В них малюки воркують дзвінко,
В них щастя, радість і любов.
Свої діла наш рік завершив
Гримоче рапорт звідусіль.
Подарував сімдесят перший
Дві тисячі нам новосіль.
Змаганням шириться завзяття,
В нас план ясний, одна мета:
В сімдесят другім буде взята
Нового зросту висота.
Хай збудуться всі наші плани,
Заколоситься нива мрій,
Ми патріоти полум’яні,
Нам і не сниться супокій.
Герої є у наших лавах –
Приходько, Кипень і Сергій
Заїченко, ще сотні славних,
Які ведуть за щастя в бій.
Нехай же день новий ступає
Посміливіше на поріг.
Ми тости дружно піднімаєм
За Новий рік, чудесний рік!
1971
Опубліковано: Вечеренко Я. До комунізму ми йдемо // Кременчуцька зоря. 1972. 01 січн. № 1 (11278). С. 1.
Ця публікації розміщена виключно в наукових (краєзнавчих) цілях (з метою створення максимально репрезентативної бази локальної літератури Полтавщини, яка б давала об’єктивне уявлення про місцевий літературний процес), тому не може бути розцінена як пропаганда комуністичного тоталітарного режиму, який, безперечно, є великим лихом.
Немає коментарів:
Дописати коментар