Дозвольте вам сказати кілька слів… – Віктор Баранов

Дозвольте вам сказати кілька слів
Про кілька наших незвичайних снів –
Таких сумних, як нільський алігатор,
Таких глибоких, наче сто снігів.

У першім сні до нас приходить доля.
У другім сні являється нам воля.
У третьому – нічого взагалі
Нам не приносить вітер дикий з поля.

Отож приходить доля – ми їмо.
Тоді якраз дали нам ескімо:
На паличці, усе таке пахуче!
Як хто не їв – ми і йому дамо.

Та поки наїдалися ми вволю –
Вхопив якийсь нечистий нашу долю.
Чи, може, ми облизувались саме,
А доля обернулась на тополю.

Являється нам воля – ми не знаєм,
Із чим його їдять. Але киваєм:
«Аякже, чули! Й ми не в тім’я биті!»
Лиш очі відвертаємо навзаєм.

Кивали ми, кивали ми отак –
А волю нашу нишком трафив шляк.
І це тоді нас так перелякало,
Що досі виливаєм переляк.

Нарешті – третій сон. О, третій сон!..
Йому, либонь, не писано закон.
У ньому з поля вітер дикий виє
Та місяць підвиває в унісон.

Натомлено пугукає сова,
Стріляє по лісах розрив-трава,
І ми б уже прокинутися ладні –
Та сон усе триває, все трива…

1990

Опубліковано: Баранов В. Ф. Поворожи на вранішній зорі : вірші різних літ. Київ : Український письменник, 2001. 95 с. (с. 5-6)