Ми дружбою сильні – Іван Різник

В сімнадцятім році буремнім
Росія на штурм піднялась.
І в славному Києві древнім
Жовтнева зоря зайнялась.

Всміхнулася радісна доля,
І вільна дихнула земля.
Зникала навіки неволя
І плечі народ розправляв.

Під стягом Жовтневим багряним
Родилася дружба людей.
Ми шляхом ішли ще незнаним
Під сяйвом вождевих ідей.

Любов до російського брата
У сонячні дні привела.
Вкраїни тепер не пізнати,
Як сад навесні, розцвіла…

Скрізь зводяться греблі могутні,
У зорях цвіте далина.
Багаті трудом наші будні,
Щаслива моя сторона.

Та вік ми про тих не забудем,
Хто в битвах за волю вмирав,
Як щастя виборював людям
Ілліч в дні Жовтневих заграв.

Про мужніх борців-чорноморців,
Героїв Жовтневих боїв,
Про дружбу, народжену сонцем,
Про велич сьогоднішніх днів.

Несхитно іде Україна,
Бо силу у дружбі знайшла,
Любов до російського сина
У серці своїм зберегла.

Під ленінським стягом навколо
Ми сонцю прямуєм навстріч.
Сміється нам райдужна доля,
І з нами радіє Ілліч.

Опубліковано: Різник І. Ми дружбою сильні // Кременчуцька зоря. 1972. 4 січн. № 2 (11279). С. 2.

Ця публікації розміщена виключно в наукових (краєзнавчих) цілях (з метою створення максимально репрезентативної бази локальної літератури Полтавщини, яка б давала об’єктивне уявлення про місцевий літературний процес), тому не може бути розцінена як глорифікація росії й пропаганда комуністичного тоталітарного режиму, який, безперечно, є великим лихом.