Заповіт Ярослава Мудрого – Мусій Кононенко

Уміраючи князь Ярослав
Заповіт своїм дітям покинув,
Щоб Україна, край наш святий
У руках у синів не загинув.

В заповіті тому написав Ярослав

Коротеньке та мудреє слово:
– «Ви любіте ся, діти мої,
Та шануйте оден ви одного:
Та щоб згода між вами була,
Бо вас ненька одна породила,
І тоді вас ніщо не злама
Й не здола вас ворожая сила.
Колиж буде незгода у вас
То загинете ви, мої діти,
Та загубите й край дорогий
Буде лихо тяжке він терпіти».

Опубліковано:

• Кононенко М. Хвилі, Книга ІІ. Полтава, 1917–1918.
• Шляхом волі : [збірник]. Київ; Ляйпціг: Українська накладня, 1918. 96 c. (Нова бібліотечка ; ч. 1). (с. 6)

Вірш на сторінці альманаху «Шляхом волі» (1918)

> Мусій Кононенко