Завжди спішимо... – Віктор Кожушко

Завжди спішимо –
І заглянути ніколи
У вічі деревам і людям зустрічним:
То дощ підганяє,
То спека, то віхола,
Та більше прогрес
Невичерпний і вічний.

Немає і миті
Траву приголубити –
Посієм і топчем,
Що виросте – косим…
Поспіхом плачем, радіємо, любимо –
Коли ж тут всміхнутись
Травинкам і росам.

Коли ж опустити
У річку замріяну
Натомлені руки,
Чи зором припасти…
Лящами красу оту
Жадібно міряєм,
Не відчуваючи іншого щастя.

Букетик з базару –
Трояндів чи калів –
Як віник несем,
Опустивши додолу.

В щоденній напрузі,
В щоденнім чеканні
Виходимо вранці
Й приходим додому.

Опубліковано: Кременчук літературний : альманах. Кременчук, 1992. 155 с.