Мрії (Стою. Тут берег океану...) – Паша Ємець

Стою. Тут берег океану,
Могутні хвилі гонить він.
І віддаль, скільки оком гляну,
Не схоплює вже погляд мій.

Яка безкрайняя безмежність,
Незміряная далечінь:
І разом ласка, навіть ніжність,
І тут же океанський гнів.

У прохолодні його води
Вступаю я, немов у рай,
Не відчуваю зла і зради
Як часто у житті бува.

Цілують хвилі мої ноги,
Приплив той міццю обпіка;
І так, здається, всі зневаги
З душі мітлою виміта.

І відчуваю я душею
Той спокій ніжно-дорогий,
Коли боротись із собою
Завжди допомагає він.

1993

Опубліковано: Ємець Паша. Дорогою терпіння. Від Сибіру до Каліфорнії: спогади, поезії. Торонто: Видавництво журналу «Всесміх», 1998. 202 с.

> Паша Ємець