Маленька дружная сім’я.
З роботи батька зустрічати
Йде на поріг мале хлоп’я.
Коли господар з праці йде,
Й гукає синові: «Вітусю,
Он тато щось тобі несе!»
Біжить наш хлопчик до порога,
Тут батько двері відкрива,
А син до нього – руки вгору
Й за ноги батька обніма.
Батько бере його на руки,
Цілує й ніжно підкида,
В кишені в нього є цукерки,
Він їх малому простяга.
Яка ж то радість, всі сміються,
Цукерку й мамі син дає,
Які щасливі ті здаються,
У кого тато й мама є.
Тому повинні наші діти
Батьків своїх не забувать,
Їх поважати і любити
І цим свій борг батькам віддать.
Яке щасливе те дитинство,
Де єсть обоє із батьків;
Яке безрадісне сирітство,
Той знає, хто це пережив.
1993
Опубліковано: Ємець Паша. Дорогою терпіння. Від Сибіру до Каліфорнії: спогади, поезії. Торонто: Видавництво журналу «Всесміх», 1998. 202 с.
Немає коментарів:
Дописати коментар