Мрії (О, то були чудові мрії…) – Паша Ємець

О, то були чудові мрії,
Безмежні, наче океан.
Хто був в біді – вони так гріли,
І був над панами він пан.

Яка в кого доля – ніхто не вгадає… – Іван Калениченко

Яка в кого доля – 

         ніхто не вгадає…
Де слалась стежина – 

         взялось бур’янами.

День загубивсь в осіннім різноквітті… – Іван Калениченко

День загубивсь в осіннім різноквітті.
Тривожно птаха пробує крило.
Душа аж скімлить – одиноко в світі,
Ще з нею отакого не було…

Мрії (Стою. Тут берег океану...) – Паша Ємець

Стою. Тут берег океану,
Могутні хвилі гонить він.
І віддаль, скільки оком гляну,
Не схоплює вже погляд мій.