вівторок, 9 вересня 2025 р.

Спинись… – Софія Сергієнко

Ти мов відпливаєш все далі і далі
Від берега юності в тихі роки,
В серці твоєму ні краплі печалі,
Як в найтихішому плині ріки.

Спинись на годину, коханий мій друже,
Хоча поміж нас простелилась межа.
Я завжди до твого життя не байдужа,
Для тебе ще з юних років не чужа.

То чом же мене ні про що не питаєш
І не розумієш, як було колись?
Невже ти надію і віру втрачаєш?
Спинись, я прошу тебе, любий, спинись…

Опубліковано: Кременчук - 2000 : літературний альманах. Вип. 4 / Спілка літераторів «Славутич». Кременчук : Християнська Зоря, 2000. 232 с. : іл. (С. 69)

Немає коментарів:

Дописати коментар