А дівчина його,
А матері з-за тину:
«Не треба нам цього!»
Між добрих двох родин:
В одній дівчина плаче,
В другій сумує син.
А зустрічі таємно
Були у юнаків.
Їм вдвох було приємно
Без нагляду батьків.
Але в одній родині
Розумний батько був,
І так сказав він: «Сину,
Ти добре поміркуй,
Щоб одружився раз ти
За все своє життя,
Щоб не було поразки
Й гіркого каяття».
До батька син схилився,
Обняв, поцілував:
«Я довго придивлявся
І все ж її обрав».
Пішов цей батько мудрий
До юнчиних батьків,
Й вели розмову мудро
Про цих молодиків.
Як висновок – весілля
Вже справили вони,
Зробили новосілля
Й щасливі всі були.
Ми ж юним побажаєм
Щасливого життя,
Щоб не озвалась жалем
Вся боротьба оця.
1995
Опубліковано: Ємець Паша. Дорогою терпіння. Від Сибіру до Каліфорнії: спогади, поезії. Торонто: Видавництво журналу «Всесміх», 1998. 202 с. (С. 108-109)
Немає коментарів:
Дописати коментар