Весняний дзвоне, по землі полинь,
Збуди громами небо і ліси,
А з милих закутків замріяних долин
Пісні мого дитинства принеси.
Показ дописів із міткою батько. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою батько. Показати всі дописи
пʼятниця, 20 червня 2025 р.
понеділок, 26 травня 2025 р.
Моя любима Україна – Паша Ємець
Моя любима Україна
З отим невільницьким ярмом,
Весь час боролась безнадійно
Й боліла серцем і умом.
З отим невільницьким ярмом,
Весь час боролась безнадійно
Й боліла серцем і умом.
понеділок, 12 травня 2025 р.
Реквієм – Олег Головко
А до Вас я, ой матусю, вранці їхав до живої,
А приїхав – чорні двері відчинила вже труна.
Чорні верби нахилились над рясною сивиною
Чорні вишні позбігались,
Чорна плаче далина.
А приїхав – чорні двері відчинила вже труна.
Чорні верби нахилились над рясною сивиною
Чорні вишні позбігались,
Чорна плаче далина.
субота, 10 травня 2025 р.
Батькам – Паша Ємець
Маленький син, і батько, й мати –
Маленька дружная сім’я.
З роботи батька зустрічати
Йде на поріг мале хлоп’я.
Маленька дружная сім’я.
З роботи батька зустрічати
Йде на поріг мале хлоп’я.
неділя, 27 квітня 2025 р.
Берізки – Іван Калениченко
Було це в сорок першому весною…
Я був маленьким – навіть не ходив,
Як батько мій якраз перед війною
Край двору ряд берізок посадив.
Я був маленьким – навіть не ходив,
Як батько мій якраз перед війною
Край двору ряд берізок посадив.
вівторок, 15 квітня 2025 р.
Батькові – Любов Ольшевська
Мій батько край наш боронив
В часи фашистської навали,
Лишивши смуток щедрих нив,
Де ще женці не жнивували.
В часи фашистської навали,
Лишивши смуток щедрих нив,
Де ще женці не жнивували.
понеділок, 14 квітня 2025 р.
Батькові журавлі – Іван Калениченко
1
В житті у батька не було простою,
Бо він увесь, як кажуть, від землі.
І трудовою ранньою весною
Стрічав у полі перших журавлів.
Бо він увесь, як кажуть, від землі.
І трудовою ранньою весною
Стрічав у полі перших журавлів.
субота, 12 квітня 2025 р.
Затарабанив дощ, виспівує у ринві… – Іван Калениченко
Затарабанив дощ, виспівує у ринві,
Аж відляски летять в тривожну далечінь.
А я ловлю рядки в грози дошкульним ритмі…
У пам’яті – село, закущений ячмінь.
Аж відляски летять в тривожну далечінь.
А я ловлю рядки в грози дошкульним ритмі…
У пам’яті – село, закущений ячмінь.
А коні були яблукові... – Іван Калениченко
А коні були яблукові...
А мати – як сад молодий.
Зі мною ходила важкою –
В дорозі зібралась родить.
А мати – як сад молодий.
Зі мною ходила важкою –
В дорозі зібралась родить.
Підписатися на:
Дописи (Atom)