Пішов з життя отой, що душу щиру… – Любов Ольшевська

Пам’яті В. Минченка

Пішов з життя отой, що душу щиру
Відкрив мені для радості й тепла
Давним-давно, коли летіло в вирій
Веселе птаство з нашого села.

Пам’яті подруги (Години йдуть і все проходить…) – Паша Ємець

Години йдуть і все проходить,
Касперська Таня уже там,
Де ніч і тиша верховодять,
И куди прийти належить нам.

Україні – Валентина Францевич

Несу до тебе щирий спів,
Моя країно світлолиця,
Мій працелюбний край батьків,
Моя осонцена світлиця.

Чоловікам – Любов Пічугіна

Якийсь мудрець назвав слабким нас полом.
Цікаво, що він на увазі мав?
Та нас віками не схилить додолу,
Терпіння й силу сам Господь нам дав.

Осені – Любов Пічугіна

Заплети у коси
Ти стобарвне листя.
Одягнись святково
В золоте намисто.

Батьківщині – Любов Пічугіна

Я шукаю слова
Неповторні і чисті.
Наче правда, прості
І, як стяг, урочисті.

Україні – Любов Пічугіна

Люблю тебе, мою єдину в світі.
Які б слова знайти про це.
В моїй уяві – ти Мадонна світла
Із праслов’янським лагідним лицем.

Посвята молодим – Паша Ємець

Я бажаю молодим
Все, що краще є не світі,
Хай погане іде в дим,
Гарному даєм привіти.

Батькам – Паша Ємець

Маленький син, і батько, й мати –
Маленька дружная сім’я.
З роботи батька зустрічати
Йде на поріг мале хлоп’я.

Україні – Сергій Росик

До пісні твоєї я серцем прилину,
Хай вітер бентежний крилом обійма,
Зови мене сином своїм, Україно, –
І більшого щастя на світі нема.

Михнівські вітряки – Іван Калениченко

Пам’яті А. В. Головка

Стоять, як вежі, вітряки крилаті,
За цариною трактор торохтить.
Тебе, мій краю, ладен обійняти
Хоч на коротку, на єдину мить.

Пам’яті подруги (Минуло вже два довгих роки…) – Паша Ємець

Минуло вже два довгих роки,
Як Таня відійшла від нас,
Але і досі біль глибокий
В моїй душі ще не погас.

Пам’яті Тані Касперській – Паша Ємець

Все, що залишилось від Вас:
Труна. Ви в ній у вічнім сні.
Усміх на устах немов не згас.
Це все нагадує мені:

Стежка – Іван Калениченко

Добрим учителям моїм

І однокласникам на спомин

Стежка моя від школи
Через роки біжить –
Зайчиком через поле,
В щедрі прибої жит.

Дружині – Іван Жук

Оксана, Світлана, Надія…
(О, скільки ж на світі імен!)
Для мене ж одне тільки мріє,
З років незабутніх видніє,
Ім’я те – Марія.

Садівникові – Любов Ольшевська

Пам’яті В. П. Мищенка

Він немарно прожив на землі,
Зір натішився рястом і цвітом.
А тепер на небеснім крилі
Десь душа його лине над світом.

Батькові – Любов Ольшевська

Мій батько край наш боронив
В часи фашистської навали,
Лишивши смуток щедрих нив,
Де ще женці не жнивували.

Біля пам’ятника – Іван Жук

Кременчужанину Кості Ємельяненку

присвячується

Ударив залп. Ударив, наче грім.
Здригнулись з несподіванки знамена,
І віти нахилили ніжні клени,
Зустрівшись з небом поглядом журним.