Була весна, і сонце, і любов… – Іван Калениченко

Була весна, 

      і сонце, 

            і любов,
І радістю 

      світились 

            твої очі.
Земля зігрілась, 

      молоділа кров, –
Та сталось так, 

      неначе хто наврочив…

Усе пройшло… 

      По дню настала ніч,
А по весні – 

      враз пожовтіла осінь…
Життя, повір, 

      така нестримна річ –
Усе міняє, 

      хоч ніхто й не просить…

Опубліковано: Калениченко І. Долоні подорожника : Лірика і гумор. Київ : Радянський письменник, 1990. 94 с.