Весняний дзвоне, по землі полинь… – Віктор Кожушко

Весняний дзвоне, по землі полинь,
Збуди громами небо і ліси,
А з милих закутків замріяних долин
Пісні мого дитинства принеси.

Пісня про Василенкове поле – Любов Пічугіна

Посміхається сонце, вітер трави колише.
Тиша й спокій навкруг. І буяє весна.
І немов не було
Ні боїв, ні кривавих світанків,
Та стоїть обеліск.
А це значить – була тут війна.

Ми народились в час, коли наш край… – Любов Ольшевська

Ми народились в час, коли наш край
Від зла війни залікувавши рани,
Піднявсь з руїн, щоб зорями добра
Розквітнуть знов над злигоднів горами.

Вишиванки – Сергій Росик

В довгі ночі зимні,
Сидячи в куточку,
Вишивала дівчина
Козаку сорочку:
– «Ой, носи ж, мій милий,
Милий, чорнобривий.
І в оцій сорочці
Будь завжди щасливий!..»

Лебедята – Паша Ємець

Погожий весняний був ранок,
Туман ще окутував ліс,
Прокинулись мешканці лісу,
Їх голос міцнішав і ріс.

Викуп – Всеволод Кулішов

На траву, на врунь зелену
Опускався пил рудий –
По найкращу наречену
Сам поїхав молодий.

Відшуміла весна у кронах… – Іван Калениченко

Відшуміла весна у кронах,
Спочиває на срібних росах,
І вистрілює сонце промені
На траву у гінких покосах.

Була весна, і сонце, і любов… – Іван Калениченко

Була весна, 

      і сонце, 

            і любов,
І радістю 

      світились 

            твої очі.
Земля зігрілась, 

      молоділа кров, –
Та сталось так, 

      неначе хто наврочив…

Над селом весняним… – Іван Калениченко

Над селом весняним
Спалахи бузкові –
Квіти смутку весело розцвіли.
І зелена річка,
І луги казкові
В кучерявий сон мені увійшли.