Надія, Віра і Любов – Паша Ємець

Надія, Віра і Любов –
Три різні почування,
Вони повинні без вагань
Іти на призивання.

Не такі вони чутливі
До наших бід й зневір’я,
І стають завжди примхливі
До наших бід і горя.

Коли зникає з них одно –
До нас приходить горе,
Хоч невеличке ще воно,
Та тягне вниз, не в гору.

Коли тікає і друге,
То буде горе більше.
Не кожний це переживе,
Але буває й гірше.

Коли тіка й любов від нас
До усього живого,
Тоді, як той казав Тарас, –
Нема вже в нас нічого.

Поволі час тоді біжить,
А він приносить зміни;
Лишилось в нас бажання жить,
А це – велике діло!

Запасемось терпінням ми
І, може, оця трійка,
Що десь блукає між людьми
Повернеться. І стійко

Поселиться в нашім житті,
Ми станем знов багаті
І біди всі минулі ті
У згадках споминати.

Печорський лагер. Холодна північ.
По Цельсію мороз за п’ятдесят…
З цим краєм я одна віч-на-віч,
Хоч кругом таких як я ціла рать.

1993

Опубліковано: Ємець Паша. Дорогою терпіння. Від Сибіру до Каліфорнії: спогади, поезії. Торонто: Видавництво журналу «Всесміх», 1998. 202 с.

> Паша Ємець