Убитий солдат – Паша Ємець

Ішов жорстокий бій в Чечні.
Упав солдат на брук,
Солдат російської землі,
Безвусий молодик.

Чеченський розірвавсь снаряд
І вдарив в грудь йому,
І довелось йому лежать
В ряду не одному.

І вже не міг він запитать,
Чому він тут лежить,
Туман став очі застилать
І кров на брук біжить.

Шептав лише губами він
Та неньку звав свою,
Хотів сказать їй – не один
Він ранений в бою.

Він не ранений – убитий.
Ще ллється тепла кров,
А той крук несамовитий
Вже груди розпоров.

Тут підбіг його товариш,
Помацав пульс йому...
Глянувши на поле згарищ –
Утер сльозу свою.

Рядом з ним убитих тоже
Багато тут лежить.
Чому ж ти, Великий Боже,
Не дав їм ще пожить?!

1995

Опубліковано: Ємець Паша. Дорогою терпіння. Від Сибіру до Каліфорнії: спогади, поезії. Торонто: Видавництво журналу «Всесміх», 1998. 202 с. (С. 96)

> Паша Ємець