Графоманам – Петро Шульга

О, графомани! Графомани!
Навіщо пишете романи?
Ніхто читати їх не буде:
Ні Бог, ні ангели, ні люди.

Новоявленим Нострадамусам – Петро Шульга

Коли нікчема лізе у пророки,
То Бог у нього віднімає дар.
– Іди до Сатани на триста років!
І пам’ятай, що ти лиш смоловар.

Соловки – Паша Ємець

Соловки, ой, Соловки, –
Далека дорога.
Ви забрались аж на північ –
Подальше від Бога.

Ноель елеґічний – Сава Чигирин

невсипуще передмістя
вкрите мрякою й цирозом
очі ж мої – в колір листя
яблуневого з морозу

Королева-кукурудза – Паша Ємець

У чистім полі на роздоллі
Там кукурудзяні поля,
Так кукурудза-королева
Щось тихо з вітром розмовля.

Всю ніч блукав по горах і міжгір’ях… – Віктор Кожушко

Всю ніч блукав по горах і міжгір’ях,
Обпалюючи губи і долоні,
Горів у сяйві синього двозір’я,
А вранці утонув у трепетному лоні.

Моя душа із Богом говорила… – Світлана Яненко

Моя душа із Богом говорила
І тріпотіла, мов осінній лист.
Душа так щиро Господа просила,
Щоб дарував життя, любов і хист.

Благословенні ті, що нині люблять – Світлана Яненко

Не говори, коханий, слів не треба,
Лише послухай шепіт мій і спів,
Бо ти – земля, а я – безкрає небо,
Яке не має власних берегів.

Коли на небі зірочка горіла… – Світлана Яненко

Коли на небі зірочка горіла,
Прийшов до мене, душу сколихнув.
Твоя душа з моєю гомоніла.
І як таке буває, не збагну?

Чорнобиль – Олег Головко

Не з вибуху, що й досі не погас,
Що й досі крушить все живе в толоку,
Чорнобиль, браття, починався з нас,
З буремного сімнадцятого року.

Хто ми єси? – Олег Головко

Хто ми єси?
Зацьковані раби,
Що сім століть канали на колінах?
Чи діти суверенної доби,
Якими снила ненька Україна?