Невідомому солдату – Володимир Губаренко

Стоїш ти гордо на узвишші
У бронзі литозолотій.
Шумлять в саду жоржини пишні,
Буремить в небі зоревій…

Убитий солдат – Паша Ємець

Ішов жорстокий бій в Чечні.
Упав солдат на брук,
Солдат російської землі,
Безвусий молодик.

Ціна свободи – Паша Ємець

Чечня захотіла свободу здобуть
Й Росії дала ультиматум,
Росія Чечні не змогла це простить
Й послала солдат і гармати.

Біля пам’ятника Невідомому солдату – Любов Пічугіна

Була війна. Війна була на світі.
І горе не розвіялось, мов дим.
На постаменті з сірого граніту –
Солдат двадцятирічний, молодий.

Солдат – Любов Пічугіна

Пройшов солдат через криваві роки,
Крізь жах війни, тривогу і вогонь.
Та не дійшов всього лиш кілька кроків
До материнських лагідних долонь.

Батьківщині – Любов Пічугіна

Я шукаю слова
Неповторні і чисті.
Наче правда, прості
І, як стяг, урочисті.

Пісня про Василенкове поле – Любов Пічугіна

Посміхається сонце, вітер трави колише.
Тиша й спокій навкруг. І буяє весна.
І немов не було
Ні боїв, ні кривавих світанків,
Та стоїть обеліск.
А це значить – була тут війна.